Острог, Ostroh, Ostrog, Остріг, Рівненська обл, форум, музеї, фото острога, Острозька академія, Межирицький монастир

  Там, де  знаходиться вулиця Гальшки (раніше називалася також Удільною), тягнуться довжелезні підземелля. В них заховані  незліченні скарби. Тільки треба вміти  їх розшукати  і підійти до  них.
 В цьому переказі є зерно правди: під вулицею Гальшки, в напрямку Межирича, проходить старий підземний хід, який майже весь обвалився. Очевидці свідчили, що були люди, які в кінці  19 ст.  сміливо  спускались в нього і проходили кілька десятків сажнів. Ця легенда спонукала неодноразово окремих сміливців шукати там скарби. В 80-их роках 19 ст. кілька острозьких  міщан знайшли горщик  із старовинними монетами  на території  так званих “уділів” – старої садиби Яблоновських. Знахідку у них забрала поліція і передала у монетний двір Петербурга.

  В острозькій Богоявленській церкві були срібні дзвони. Коли  їх  відливали,  то у сплав  упала донька майстра. З того часу, коли б’ють дзвони, то чути  плач. Дзвони ці знищені під час великої острозької пожежі. Уцілів лише один дзвін, але і його вивезли  з Острога  в глиб Росії  під час евакуації міста  у 1915 році. До  Острога дзвона більше не повернули. Дзвін  був виготовлений в Острозі. Майстерня стояла  неподалік Замкової  площі, біля вулиці Удільної, пізніше Гальшки. В цей дзвін дзвонили  у дні евакуації міста 1915 року.
 В інших  варіантах цієї легенди  не згадується дочка ливарника, а походження срібного звучання дзвона пояснено особливою віртуозністю  майстра, який  дзвін відлив  за  обітницею, коли  вимолював  собі  у Бога прощення  за якісь  особливо  важкі гріхи.

Прокляття дзвона

  Інколи у річці Вілії - навпроти замку, як тільки  починає  темніти, з’являється  дивний човен з сірими вітрилами. Він тихо  пливе і незабаром зникає  вдалині. Це – козацька чайка. Колись козацький загін налетів на місто Острог. Під час сутички  загинула  дочка  мельника. Батько прокляв убивць  і з того часу  вони вічно  пропливатимуть  біля місця  свого злочину.
 Млин знаходився знизу, біля замку, тобто  при виїзді до Нового Міста. Легенда - дуже стара  і частково  втратила свою  початкову форму. Її мені  розповів  старець з Нового Містечка. Він же цю легенду чув від своєї матері.

  Колись в Острозі був, ще за часів Яблоновських, досить великий ботанічний сад. В його оранжереях росли пальми та інші тропічні рослини. Ці оранжереї згоріли під час великої острозької пожежі. Влаштував оранжереї старий Яблоновський для своєї коханки - туркені Фатіми. А  вона покохала молодого  гайдука  і втекла  з ним  в Угорщину. Яблоновський так розсердився, що наказав всі оранжереї  спалити – звідси  й пожежа  острозька розпочалась.
  Туркеня Фатіма – історична  особа, але більш детальних  подробиць про неї розшукати  не вдалось.

  В Острозі побутував переказ, що  в кінці  минулого століття  біля міста  впав надзвичайно  великий  метеорит. Для пошуків його виїжджала експедиція Академії наук, але пошуки вчених  залишились безрезультатними. В зв’язку з цим серед селян навколишніх сіл  побутувало повір’я, що той, хто знайде метеорит, буде все життя  багатим і його супроводжуватиме удача.
 У 1912 році  Київська археологічна комісія  провела безрезультатні  пошуки метеорита.